Ознайомитися з відповідним наказом МОН №1451 від 10 жовтня 2024 року всі охочі можуть нижче або за посиланням.

В Україні з 2017 року триває реформа “Нова українська школа”, метою якої є побудова якісної сучасної конкурентоспроможної загальної середньої освіти. Що, зокрема, передбачає нову структуру школи:

• початкова школа (1–4 класи);
• гімназія (5–9 класи, базова освіта);
• академічний ліцей (10–12 класи, профільна освіта).

Так, з 2025–2026 навчального року, за попередніми планами, має розпочатися пілотування реформи в 10 класах, а з 2027–2028 навчального року – масове її впровадження в профільній освіті.

Водночас на відміну від початкової та базової освіти, реформа у старшій школі потребує більш радикальних змін, оскільки:

• додається 1 рік навчання;
• гострішою стає потреба вибору індивідуальної освітньої траєкторії (у зв’язку з профілізацією);
• ліцеї мають бути відокремлені від початкової школи та гімназії для реалізації принципів профілізації.

Як розповіли в МОН, реформа старшої профільної школи необхідна, адже:

• сучасні діти потребують нових підходів до навчання;
• наразі школа не вчить того, що вимагає сучасне життя;
• учнівство у старшій школі вивчає багато предметів та запам’ятовує велику кількість інформації, яку потім не використовує в житті;
• учні й учениці, закінчуючи школу, часто не розуміють своїх інтересів, не знають, яку обрати професію;
• найближчими роками умови життя та праці будуть постійно та швидко змінюватися, а певні знання та вміння швидко втрачати актуальність

У Концептуальних засадах, зокрема, пропонують шляхи розв’язання цих питань.

Там також є:

• докладна характеристика академічних ліцеїв і професійних коледжів, а також їхні основні відмінності;
• ключові елементи концепції розвиткуакадемічних ліцеїв в Україні;
• огляд міжнародного досвіду впровадження профільної середньої освіти.

Крім того, у Концептуальних засадах йдеться про те:

• яким буде академічний ліцей в Україні;
• яким буде учнівство в академічному ліцеї;
• яким буде вчительство в академічному ліцеї;
• як для учнівства забезпечуватимуть індивідуальний підхід і можливість вибору;
• яким буде зміст освіти та навчальні програми;
• як відбуватиметься розподіл годин на вивчення обов’язкових предметів і предметів за вибором;
• як ліцеї обиратимуть профілі;
• скільки профілів щонайменше має пропонувати один ліцей;
• за яким алгоритмом формуватимуть профілі академічних ліцеїв;
• як відбуватиметься навчання в ліцеях;
• як організовуватимуть освітній процес в академічному ліцеї;
• які дисципліни старшокласники вивчатимуть у класах, а які – у міжкласних групах;
• хто такі кар’єрні радники та чим вони займатимуться.

Окремий розділ документа присвячений створенню мережі закладів профільної освіти. Зокрема, у МОН визначили, що:

• рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу ухвалюватиме засновник;
• рішення про утворення комунальних ліцеїв, їхню реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) зможуть ухвалювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради;
• сільські, селищні й міські ОТГ зможуть утворювати ліцеї на умовах співробітництва для забезпечення освіти учнівства одразу з декількох громад;
• ліцеї мають бути переважно відокремленими від початкових шкіл і гімназій (утім, є винятки);
• учні й учениці, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, повинні мати можливість доїжджати на навчання і/або жити в пансіонах при ліцеях;
• підвезення до ліцею має бути забезпечене за правилом “золотої години” та становити не більше як 30 км;
• наявність пансіону не є обов’язковою умовою для створення академічного ліцею, однак якщо радіус охоплення ліцею під час моделювання мережі становить понад 30 км, необхідно передбачити умови для проживання учнівства в пансіоні;
• мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або декілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані;
• визначати профілі ліцеїв мають заклади освіти, проте департаменти освіти повинні стежити за збалансованістю представлення профілів (за кластерами: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний) у межах областей.

Крім того, у документі також є:

• приклад дорожньої карти трансформації мережі ЗЗСО;
• перелік передпілотних закладів освіти;
• план упровадження реформи старшої профільної освіти (академічні ліцеї);
• SWOT та PESTEL-аналіз упровадження реформи;
• матриця ризиків і можливих сценаріїв реагування на них.